ІНТЕРВ’Ю з п. Олександром ДОБРОЄРОМ — головою громадської організації «Європейський інститут соціальних комунікацій», віце-ректором Школи Апостольства мирян в Одесі

ІНТЕРВ’Ю з п. Олександром ДОБРОЄРОМ — головою громадської організації «Європейський інститут соціальних комунікацій», віце-ректором Школи Апостольства мирян в Одесі

Скажіть, будь ласка, яка, на вашу думку, роль мирян в Церкві?

Перше, що маємо пригадати, це те, що в хрещенні всі ми є священиками Ісуса Христа. Наша мова часами нас милить, бо ми говоримо, що священик — це той, хто, властиво, є пресвітером. Святе Письмо нам пригадує, що священниками є кожен з нас. Це є священство Нового Завіту. Як маємо розуміти це священство? Наше священство полягає в тому що ми приносимо наші щоденні жертви. Предметом цієї жертви є наша людська натура, те, що ми зносимо труднощі нашого життя, йдемо туди де немає примирення, — з примиренням, схиляємо свою власну природу, яка опирається Божій благодаті, бо маємо наслідок первородного гріха, це наче жало, про яке апостол Павло каже: «... все це вимагає від нас духовної боротьби...». І ця духовна боротьба для нас, християн, це наче поле нашого загального священицького служіння. Мені здається, це дуже важливо.

Друга річ, це те, що у свідомості народу є таке враження, що служіння священика — це його праця і він має там помолитися, відслужити Літургію. Сама назва Літургії говорить, що це є спільна дія, і миряни мають переживати цю спільну дію як загальне літургійне дійство усієї парафіяльної спільноти, бо тільки так ми можемо бути християнами, тільки в спільноті, іншої форми реалізації свого християнського покликання немає. І третя річ, яку важливо пам’ятати, полягає в питанні: що можуть робити миряни?І я думаю, що це співзвучно тому, що говорить останнім часом блаженніший Святослав про роль парафіяльної спільноти. В парафіяльній спільноті можуть існувати різні групи людей, які покликані підтримувати інших в їхньому щоденному житті. В цьому сенсі перебувати в парафіяльній спільноті, яка має для людини стати такою опорою, «спільнотою спільнот». Я вважаю, що миряни мають віднайтись в цій спільноті і, якщо є якісь активні миряни, вони мають взяти на себе відповідальність за те, щоб збудувати таку «спільноту спільнот» в парафіяльній спільноті.

 

Яка роль мирянина у світі?

Я хотів би тут підкреслити цінності, які має мати і відстоювати мирянин у сьогоднішньому світі. Мені здається, що, влане, ці цінності, на які нам вказує суспільна доктрина Церкви, — солідарність. Наше суспільство дуже затомізоване, але це не тільки українське, але і у світі ми бачимо, що люди тяжіють, так би мовити, до приватного, вони підкреслюють приватне життя. Приватне життя є дуже важливе, людина має мати в нашому світі таке місце, де вона має можливість залишатися сама собою, але не забувати при цьому те, що ми залежні в цьому світі один від одного. Це, власне, чеснота солідарності, чеснота співчуття, милосердя, яких багато хто з нас потребує. Мужність. Дуже важливо в нашому світі, щоб ми могли відстоювати не тільки християнські, але й загальнолюдські цінності — гідність людської особи, гідність спільнот, свободу слова, правду, тобто те, що вимагає в нас мужності тоді, коли ці думки, ідеї є непопулярними.